- розлютіти
- —————————————————————————————розлюті́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлютілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
розлютілий — а, е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до розлютіти … Український тлумачний словник
розлютіти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати дуже лютим; розлютитися … Український тлумачний словник